Спосіб формування газопоглинаючої забивки свердловинних та шпурових зарядів включає послідовне закладання у свердловину газопоглинаючого елемента і шару доступного сипучого матеріалу. Газопоглинаючий елемент складається з ущільнювального газопоглинаючого шару та газопоглинаючого шару. Спочатку у свердловину закладають ущільнювальний газопоглинаючий шар, а зверху безпосередньо на нього закладають газопоглинаючий шар, над яким розміщують доступний сипучий матеріал. Ущільнювальний газопоглинаючий шар являє собою суміш гашеного вапна Са(ОН)2, що має вигляд суспензії густої консистенції, та загусника у вигляді натрію силікату Na2SiO3, при перемішуванні яких утворюються кальцію силікат і натрію гідроксид. Газопоглинаючий шар виконують з гашеного вапна Са(ОН)2 у вигляді суспензії густої консистенції. Перед заливанням гашеного вапна проводять розрахунок його обсягу залежно від параметрів свердловини та типу вибухової речовини.
Корисна модель належить до способів проведення вибухових робіт гірничодобувними підприємствами та будівельними компаніями за допомогою свердловинних або шпурових зарядів, які потребують забивання. У більшості випадків спосіб забивання свердловинних або шпурових зарядів передбачає застосування як забивкового матеріалу відходів видобутку або щебеню, або бетону, і задачею якого є запирання продуктів вибуху і направлення енергії вибуху на руйнування відповідного об'єкта, наприклад гірничого масиву або будівельного об'єкта під час його знесення.